Хтива і кровожернаЛегенда про хтиву та кровожерну Рись.
Вступ
Мiфи та легенди займають почесне мiсце у нашому життi. I коли тебе оточують гори, вкритi смереками, так, нiби спина бронтозавра, не може не вiдродитися стародавня легенда, сповнена небезпеки та героϊчних вчинкiв, мiфiчних чудовиськ та героϊв, що схрещують свою мужнiсть зi злiстю пекельних створiнь.
1.
Коли було море.
Колись, в прадавнi часи, на мiсцi Карпат було море, i тодi все було спокiйно та файно. Не лунали сповненi рiзних почуттiв вигуки „Йо!”, не мекали вiвцi та не мукали корови. I смiливi вiвчарi не проводили численнi небезпечнi ночi на полонинах. Саме в тi часи с прадавнього моря на маленькi та нiкчемнi клаптики землi почали виповзати мiфiчнi чудовиська, що кочевряжились вiд гравiтацiϊта пекучого опромiнення, що зустрiчало ϊх у цьому ворожому свiтi. Незрозумiла жага до життя штовхала чудовиськ на кам’янi виступи у вологi та небезпечнi печери на пошуки пригод на свою дупу. Серед чудернацьких чудовиськ було багато кволих та хворих – майбутньоϊϊжi для тих, хто зможе iснувати у цьому ворожому свiтi.
2.
Море вiдiйшло.
У часи менш давнi море пiшло собi. Пiсля цього залишились голi скелi, якi населяли дiти чудернацьких чудовиськ, яких незупинна сила еволюцiϊперетворила на жахливих та витривалих кровожерних хижакiв. Вдень вони тероризували одне одного, а вночi – засмоктували рани у своϊх кублах, сповнених маленькими i бридкими вилупками – ϊх жахливими нащадками.
3.
Вiк лiсiв.
Згодом, камiння вкрилося землею, i це дало змогу рослинам перетворити цей свiт на царство хлорофiлу та затишку. У тi часи вже поменшало чудовиськ, та побiльшало маленьких вилупкiв: ссавцiв та рептилiй, комах та земноводних, молюскiв та iнших iстот. Загрозою для життя цих створiнь були два види чи то тварин, чи то чудовиськ: кровожерних та хтивих нащадкiв прадавнiх пекельних створiнь. Цими намiсниками диявола на теренах Карпат були РИСI – Кровожерна та Хтива. Цi два види беззупинно конкурували мiж собою: ϊх двобоϊперетворювали Карпати на пекло на Землi.
4.
Вiк полонин.
Двобоϊ Рисей (Кровожернота Хтивоϊ) продовжувалися роками. I от, нарештi, Рись Хтива (Ryss Htywa) вдалася до хитрощiв – вона застосувала свою хтивiсть проти Рисi Кровожерноϊ(Ryss Kroffozherna). I таким збоченим чином пройшла гiбридизацiя двох смертельно небезпечних видiв. I утворилась найнебезпечнiша iстота Карпат – жахливий мешканець скель – Рись Хтива i Кровожерна (R. Htywa I kroffozherna L.).
5.
Кiнець вiку полонин. Антропоген.
Споконвiку живуть гуцули у жаху перед останнiм жахливим чудовиськом Карпат – Хтивою та Кровожерною Риссю. Цей потворний та схибнутий на гвалтуваннi звiр i досi наводить жах на всiх, хто почу? про нього. Вдень чи вночi, Рись зненацька напада? на звiра чи людину та нещадно ґвалту?. Потiм з’ϊда?, збочено смакуючи рештками сво?ϊжертви. Якщо на дворi стоϊть гарна погода, в небi можна побачити ϊϊхтивий силует, що розсiка? небо. Iнодi Рись патрулю? мiсцевiсть на сво?му дельтапланi з тельбухiв та людських шкiр. Ще один жарт полюбля? Хтива та Кровожерна Рись: вона тишком-нишком пiдкрада?ться до мандрiвника та наче вампiр, швидко та без будь-якого звуку, насера? позаду бiдолашного i зника?. Людина, що побачила позаду себе свiже рисяче гiвно, божеволi? на мiсцi. I тодi за нею приходить Вона.
Також Рись полюбля? кататись на срацi схилами гiр, викрадати румунiв, знущатися над худобою, чiпляючи дзвiночок до свого тiла.
Це лише декiлька оповiдок про такого цiкавого мешканця Карпат, як Хтива i Кровожерна Рись.
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии и выставлять оценки!
Вы можете зарегистрироваться здесь или нажав на кнопочку двери в правом верхнем углу! Просмотров: 1499
|
