Трішечки, трішечкиДзвінок і світло, Добрий ранок!
У цій добі я вже вставав,
Сьогодні кава на сніданок,
І спогади: чи сильно гнав.
Я сяду знов під батарею,
Її тепло - омана сна,
В моєму тілі все із клею, -
Не дотягнутись до стола.
Хоча, якщо і не вставати,
То можна просто доповзти,
І мовчки чоботи взувати,
І не забути про ключі.
І вийти геть, замкнувши двері,
І посміхатися як псих,
А що, не псих? - Живу в печері,
І там багаття розпалив,
А батареї, - то для мами,
Для тата. Сто кіло газет!
І пофарбованая брама,
Трамвай, валізка, пістолет.
Я йду скрізь сходи, крізь колони,
Ще трошки темно, - недоспав,
І очі трішечки солоні,
У цій добі я вже вставав!
І знов минаю перехрестя,
Цей лабіринт - мій вічний квест,
І доки б'ється психосерце, -
Я фантазую.
Я не змерз.
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии и выставлять оценки! Вы можете зарегистрироваться здесь или нажав на кнопочку двери в правом верхнем углу! Просмотров: 306
|