Погнали? Фотография и литература для творческих людей!секретная шутка юмора

Cтопов-поворотов НЕТ!
Главная   О нас   Чтиво   Фото   Услуги   Фичи   Друзья      Двери  

Тайлер
10 км
                                                         

Все литературные шЫдевры (стихи, проза и прочее) в одном разделе Все чтиво

Вся проза Проза
Все стихи Стихи
Все обзоры, статьи Обзоры
Все графоманское Элеонора

Комментарии к Чтиву Комменты к Чтиво
Список удаленных креативов Список удаленных крео
                                                         
Конкурсы
проведение конкурсов, призы, литературный конкурс Пьеса Погнали!  New

проведение конкурсов, призы, литературный конкурс Создай свой КОНКУРС!                                                          
Авторы
 0 км
 10 км
 100 км
 1000 км
 Погнали!

 Авторы фото
 Авторы чтиво
 По алфавиту

ДИВО ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ТЕМРЯВИ або казка про закоханого поца Павліка та песика-Бебесика

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Закоханий поц Павлік:
хлопець з ножовкою, та зкривавленими обпиленими шишечками на голові;

/на підпитку, з фотігом на шиї, молодий, сексуальний/

Санта Клаус: справжній, зовнішність та прикиди стандартні;

/викликаний під час спіритичного сеансу двома українськими Дідами Морозами/

Два Діда Морози: несправжні, зовнішність та прикиди стандартні;

/перший – дядя Коля, католик, вміє грати на баяні, має говорячого песика-бебесика;
другий – ефіопець Джамін Сабрі Амін (по нашому Ваня), закодований, вчиться у мед.академії на четвертому курсі/

Песик-Бебесик: собака породи пудель, говорить, іноді співає.

Снігуронька: готесса з яскравою зовнішністю, трішечки пьяна;

/нещодавна подруга Джаміна, познайомились в дурці, коли її поклали на лікування за спробу суїциду, а Джамін проходив там свою медичну практику/

Епізодні песонажі: Саша і Серьожа, закадичні друзі Павла, музканти, маргінали.


Перший акт відбувається в наші часи, у Чернівецькій хаті на Гравітоні (спальний район) 24 грудня, під ялинкою вдома у дяді Колі.

АКТ ПЕРШИЙ
КАРТИНА ПЕРША

Кімната зі шпалерами у бежеві квіточки, вечір, півтемрява, мерехтять гірлянди, з кухні доносяться нерозбірливі звуки радіо.

Дядя Коля (Сидить на кріслі перед маленьким столиком з хрустальним келихом самогону. Співає).

Темная ночь…
Знаю точно, родная, не спишь,
Ты у детской кроватки стоишь,
И слезу вытираешь..

Джамін (Сидить на пілозі, намазує клеєм бороду).
Ти давай, дідько, щось різдвяне пой, а то твою тьомную ночь хіба бабулям співати на дєнь Благодарєнія.

Дядя Коля. А причому тут Дєнь Благодарєнія?

Джамін. От і я тобі кажу – Різдво сьогодні, в нас вже три замовлення є, а ти зараз нажрьошся, і хто дєткам буде конфєти дарувать?

Песик-Бебесик (на другому кріслі, теж з келихом).
Та хто на вас вапше повєдьоцца з цим баяном? Не бачу тут ніякого крєативу, крім себе.

Снігуронька (з’являється у дверях кімнати, посміхається).
Це у вас такий тупняк, тому що ви теорію субастрального маркетингу в інституті не вчили.

Дядя Коля. І шо воно нам дасть? Ти тіпа знаєш шо з цим робити?

Снігуронька. Шо робити, шо робити. Пєнтаграму треба малювати.

Песик-Бебесик: Якого біса?

Снігуронька: Треба викликати Санту. А то у нас тут повна криза жанру.

Джамін: Щось не вловлюю зв’язку…

Снігуронька. Просто тєма с Дідом Морозом вже всіх надто за*бала, вона навіює чимало тупих неухильних питань з боку сучасного глядача.

Песик-Бебесик. Наприклад?

Снігуронька. Слухай, їх багато, щоб задати всі зараз. Скажу просто. Дід Мороз останнім часом – це занадто ностальгічні асоціації з савдепівськими утрєнніками, з білими зайчиками та сріблястим дощиком. Це насправді круто, але.. не комерційно. На даний момент ця атрибутика знаходиться в ідеологічному міжчассі… і якби найшла тупік свого першого життєвого циклу.

Дядя Коля. Ого.

Снігуронька (вмощується на підлозі, починає малювати обриси пентаграми губною помадою).

Головне, в унісон читати заклинання.

Песик-Бебесик. А можна я просто погавкаю?

Снігуронька (агресивно глипає на Бебесика).
Я тобі погавкаю….

АКТ ПЕРШИЙ
КАРТИНА ДРУГА

Дядя Коля. …Обєрнувшись круг зємли,
Будь по моєму вєлі!!!

Над пентаграмою відбувається червонувате світіння, всі присутні кидаються до балконної двері.

Песик-Бебесик. Ну і шо, бля?.. «Крикну – а в ответ тишина?»

Снігуронька (стуляє морду Бебесику).
Мовчи і дивись!

На горизонті, що видно з сьомого чернівецького гравітонівського поверху з’являється якесь помутніле сяйво. Шматок неба проти балкона рветься як прогниле простирадло, і звідти об’ємно випригує ведучий олень, що несе за собою ще декілька таких рогатих та санчата. На санчатах, як на мотоциклі спереду логотип «Coca-cola».

Снігуронька. Уррра! Получилось!

Дядя Коля. Дура, не кричи, не розмикай кола!

АКТ ДРУГИЙ
КАРТИНА ПЕРША

Дах одного з центральних будинків. Дещо повіює вітерець, але не холодно. Навколо горять вогні міста. Павлік сидить на парапеті ногами у вечірню міжбудинкову порожнечу. Саша та Серьожа сидять навприсядки за парапетом та облаштовують двохступінчатий агрегат для куріння коноплі.

Павлік (вдумливо дивлячись у далечінь).
Життя – гівно.

Серьожа (нахиляючись).
Невже це привід для того, щоб кинутись з власного даху?

Саша (розпрямляючись, видихаючи).
Життя – це … вид на небокрай з золотистими уламками зір.

Павлік. Угу. А зорі - це тичинки космічних конопляних кущів.

Серьожа (розпрямляючись, видихаючи).
А що краще як ти третій тиждень пить?

Павлік. Та як тут не пить, як перед очима знову та ванна, де вони ховались два тижні тому, і морє крові, і вона потім над ним плаче, а я не винен, добре що хоч не вбив. Так, ніс, фігня, а вона ще його захищає, і дивиться на мене крізь свої темні очі с розтеченою тушшю, справжнісіньке емо, а мені вдруг хочеться блювати, і я вихожу, не кажучи ні слова..

Саша. Та курва вона звичайна, а ти олень, що її любиш.

Серьожа. О, дивись!

Саша. Шо?

Серьожа. Прямо на нас олені летять!

Павлік (стає на ноги на парапеті).
Та ви всі гоните, пішло все до біса!

Серьожа (стрімко кидається за Павліком).
Бля! Та шо ж ти-иии…

Саша (встигає схопити Серьожу за капюшон).
А-ааааа….

Якби над містом не було густого грудневого чернівецького туману, то поодинокі перехожі могли би побачити в небі щось, схоже на летючі санчата, з біжучими попереду новорічними оленями.
Позаду санчат, як в’язка сардельок, розвивалися три причеплені одна до одної неопізнані постаті, хоча здалеку можна було б подумати, що це фантастичний хвіст, розсікаючого небокрай чудовиська.

АКТ ДРУГИЙ
КАРТИНА ДРУГА

На підлозі вже відомої квартири купа уламків віконних рам та феєрична мозаїка скла. Поблискує ялинка. Навколо насторожене тупе мовчання.

Санта Клаус (переступає вибиті балконні двері, обтрушуюється, поправляє окуляри).
Хто ж бля, п’яний закляття виклику читає? Чуть не вбився, поки долетів!

Песик-Бебесик (оговтується перший).
Ласкаво просимо! Дуже-дуже на вас чекали!

Санта Клаус. О, тут я бачу, мої коллєгі зібралися.

Снігуронька (придуркувато дивлячись на морди оленів, що визирають у кімнату з балкону).
Нам потрібна ваша допомога..

Санта Клаус. Та ну вас всіх! Я ж вам нє джин! І вабщє ви би знали, як останнім часом хрєново в Лапландії.. І, здавалося б, живу там давно, а все мрію про справжнє літо. Про осінь. Про весну. Поплавати в ластах. Зганяти на Ібіцу!

Джамін. Ти чувак дивний якийсь. Ти ж там, в своїй Лапландії, повний монополіст. І, окрім того, американський символ насиченого споживчого щастя!

Санта Клаус. Іноді слава – це не є свобода. А моя робота, по суті, останнє століття перетворилася на нічні кошмари, в яких незлічена юрба дітей плескає в свої ніжні маленькі долоні, - в контексті получається щось на зразок зацикленого звуку шаманського бубну, під час звучання якого спалахують синім полум’ям тисячі пухнастих американських інкубованих ялинок, а ялинкові кульки в цей момент вибухають міріадами різнокольорових пластикових уламків. І мушу зазначити, що ця глобальна істерия мега-сфантазованого святкового вибуху переслідує мене мало не всю вашу південну зиму, в ці скрутні хвилини навіть олені іржуть якось депресивно та приречено, з повним розумінням того, що свою Гєрду їм не зустріти…

Дядя Коля (повільно закриває рот, встає з крісла, бере зі столику півторалітрову пляшечку самогону).
Ти, чувак, випий, воно має полегшати.

Песик-Бебесик. Може це від того, шо в нього баяну нема..

Снігуронька. З цим треба шось робити.

Санта Клаус (ковтаючи).
Але, незважаючи на ці безпритульні та печальні думки, є в нас з вами невеличка надія на спасіння.

Джамін. Яка?

Санта Клаус. В п’ятій лапландській ведичній книзі буття зазначено, що безперспективне існування світових новорічних духів буде виведене з фази прихованої депресії під впливом двох рівноймовірних подій.

Джамін. Яких?

Санта Клаус. Перша – повне знешкодження ефірних слідів сантівських санчат у найближчому впорядкованому скупченні світів.

Дядя Коля. Йопт… А друга?

Санта Клаус. Друга.. це взагалі повний анріал.

Снігуронька. Та ж кажи.

Санта Клаус. Глобальне потепління в Лапландії, що відбудеться внаслідок новорічного сіяння. Але перед цим самим сіянням, я знайшов декілька нерозшифрованих рядків коду, яких сам не можу второпати. Ось, читаю дослівно «І прийде Боб, з сім’ям, у марлі, мішку, і двоє поруч, і крізь дим реальності зміниться час, а з ним і траєкторії польоту думок срібного пса».

Песик-Бебесик. Я завжди відчував свою космічну причетність до глобального пі*децу!

Санта Клаус. Кльовий самогон!

АКТ ДРУГИЙ
КАРТИНА ТРЕТЯ

Після третього тосту за всеперемагаюче кохання всі задоволено затихають. Снігуронька хтиво дивиться на Санту Клауса. Джамін хтиво дивиться на Снігуроньку. З боку балконної двері раптом стає чути якесь вовтузання та шебуршання.
На порозі балкону, тріскаючи неприбраним склом, з’являються два молодих юнака з обвітреними мордами. Один тримає в руках капюшон. Другий інтенсивно тре оба ока.

Снігуронька. Ой! А це хто?

Санта Клаус (ніяково та розгублено).
Новорічні ельфи.

Джамін. Якісь вони в тебе браковані.
Дядя Коля. Доброго вечора! Ніколи не чув про лапландських ельфів…

Саша. Ми Саша і Сєрьожа.
(до Сєрьожі, пошепки).
Я ж тобі казав, що п’ятий був зайвий!!!

Снігуронька. Так… Це вже стає цікаво!

Песик-Бебесик. Помоєму, ми від основної теми відхилились.

Санта Клаус (голосно дзенькаючи порожнім келихом об стіл).
Ой. Ладно. Уламали ви мене. Давайте, загадуйте бажання!

Дядя Коля (стрімко, не роздумуючи).
Ще одну пляшку самогону!

Снігуронька. Ідіот.

Песик-Бебесик (дивлячись на стіл).
Пізно.

Дядя Коля. Всьо чотко! А ви би мали совість, хоч би хлопцям налили, а то вони відморожені якісь у вас, стоять як поци, і мовчать.

Сєрьожа. Та нє,.. ми не по цьому.. Це вам з Павліком говорить треба.

Снігуронька раптово промазує мімо бокалу та нервово хіхікає.

Песик-Бебесик (до Санти).
О, і ти знаєш, шоб я хотів більш за все в житті?

Санта Клаус. Шо?

Песик-Бебесик. Стати героєм.

Санта Клаус. Так давай ми тебе влаштуємо спасатєлєм потопающіх на Ібіцу. Будеш ходити в кльовому костюмі, з аквалангом!

Песик-Бебесик. Попса. Мені б в космос… як Бєлка і Стрєлка.

Санта Клаус (прискає від сміху).
Ти на себе в дзеркало дивився? Ти ж пудель!

Джамін. А Бєлка і Стрєлка ким були?

Санта Клаус (напружуючись).
М-мм, здається лайками.

Саша. Йопт, говоряча собака..

Снігуронька. Розумієш, Бебесик, у лайок мозок принципово більший ніж у тебе, тому вони й можуть летати в космос.

Песик-Бебесик. Тоді пересадіть мені мозок лайки!

Санта Клаус. Шо, прям щас?

Джамін. Луччє цілу голову.

Песик-Бебесик. Можна й голову, мнє насрать,.. але з мозком!

Санта Клаус (риється у мішку).
Чекай, інструмент найду.

Джамін (замріяно).
А я на Родіну хочу. Сидіти на теплому пісочку. Їсти кокоси.

Санта Клаус. Бля, можна не всі зразу!

Дядя Коля (Снігуронці).
А ти наливай давай, шо чекаєш!?

АКТ ТРЕТІЙ
КАРТИНА ПЕРША

Санта Клаус відкриває свій мішок, і розстелює над намальованою пентаграмою білу скатертину, Бебесик жадібно облизується, та лягає на скатертину. В цей час Саша та Сєрьожа зникають назад за балконну дверь. Дядя Коля тихенько поігрує на баяні. Джамін дістає з серванту маленький бонг та починає ніжно підстукувать Дяді Колі. Снігуронька сидить на підлозі і грузиться, втупившись в мобільний.

Джамін. Ой, а мене від вашого самогону вже нормально поперло.

Санта Клаус (підморгуючи Снігуронці).
Я бачу! До речі, бачу я набагато більше, ніж ви собі думаєте!

Дядя Коля. Та я теж знаю, шо вони коханці!

Снігуронька. А ну тихо! Бо я зараз загадаю бажання, щоб ви всі кудись зникли надовго!
І взагалі!..
Жалкую я, Санта, за своїм колишнім життям. У мене ж хлопець був. Молодий, сексуальний… Але часу не повернеш. Він, певно, мене вже не пробачить..

Санта Клаус. (Відкручує голову Бебесика, та ставить поруч).
А хочеш?

Джамін (обурено).
Так, шановні! Якби мені не було цікаво, що зараз станеться з Бебесиком, то хтось когось би вже пірвав на німецький хрест!

Санта Клаус (дістає зі свого червоного мішку голову лайки, та ще якусь фігню з великим блискучим ключем).
Зараз-зараз, ще трішечки..

Дядя Коля. А нашо тобі цей девайс?

Санта Клаус. Який з них?

Дядя Коля. Ну, ця фігня з блискучим ключем?..

Санта Клаус. А як Бебесик, по-твоєму, в космос полетить?

Джамін. Ну.. можна було б крила пришити..

Санта Клаус. Ага. Голову, крила.. , хвіст.
Забагацько для одного разу. Тим більш, чим хрінова ідея?

Снігуронька. Я шось не втикаю як воно працює.

Джамін. Це механічний завод.

Дядя Коля. А у Бєлки та Стрєлки теж такі були?

Санта Клаус (шаманить над тілом Бебесика).
Ні, у Бєлкі та Стрєлкі була ракета. На той час це було романтично.

Снігуронька. До речі, а де ваші новорічні ельфи?..

У балконному пройомі з’являється Павлік. Його сильно оглушило оглоблею від санчат, тому весь цей час він валявся непритомний. Поява Павліка супроводжується німою сценою, після якої він, ревучі, стрибає на Джаміна.

Павлік. А-ааа! Козел! Думав бороду наклеїв і я тебе не впізнаю?

Снігуронька. Боже! Павлік! Павлік, шо ти тут робиш!?

Павлік, не обертаючись, захоплено вовтузить Джаміна та суне його ближче до вікна. Дядя Коля наливає та починає грати якусь запальну веселу мелодію, зраділо дивлячись на бійку. Санта Клаус стурбовано та похапки пришиває голову Бебесику. Снігуронька верещить.

В цей час на балконі.

Саша. Розумієш, мені додому треба, мене ж вб’ють, бля.

Сєрьожа. Ну давай ще по одному, і підем.

Саша. Як підем, ти шо лох? Ми ж на сьомому поверсі. А через кімнату ми не прослизнемо. Ці придурки думають, що ми з цим обхапаним Дідом Морозом з одної контори!

Сєрьожа (підпалюючи фіфу).
Бля. Це не дід Мороз, це Санта Клаус.

Саша. А яка хрін разніца!
Задовбали мене ці проблеми, якщо чесно. Павлік зі своїм трагічним коханням, цей алкаш перевдягнений з баяном! Я би зараз краще Боба Марлі послухав..

Сєрьожа. Бля. Я поки тут валявся напівпритомний, мене ще перло, то чув як вони там про якесь пророцтво говорили. Так там тоже Боб Марлі був..

Саша. Слухай!

Сєрьожа. Шо?

Саша. Так ці ж санчата їздять! М-мм і летають! Ми ж на них сюди прилетіли, правильно?! То, певно, так ми можемо і улетіти!

Саша залазить на санчата і починає шукати як їх завести.
В цей момент Павлік сильно штовхає Джаміна, і той випадає в балконний пройом, валячи з ніг Серьожу. Санта Клаус на задньому фоні сплескує руками від образи на несправедливий світ. Дядя Коля знову перевертає чарку і продовжує співати. Бебесик з новою головою сидить поруч, і мовчки дивиться на Санту. Снігуронька волочиться по підлозі за Павліком, намагаючись відірвати його від свого чорношкірого друга. Санта Клаус далі маше руками над головою, після чого в них з’являються ласти.

Саша. Павлік, кідай цього нещасного любовніка, ми зараз звалюємо! Пригай в санчата!

Павлік. Та я його вб’ю зараз! Це ця паскуда, з ванни!
Сєрьожа. Паша, ми нє дома!

Павлік а агонії продовжує копати Джаміна, який перелякано лізе на санки. Сєрьожа хоче допомогти Павліку, та бере в руки велике жерстяне відро. Сєрьожа розмахується на Джаміна, але в цей час за Павліком нахиляється Саша, і відро різко опускається йому на голову. Санчата злегка повисають у повітрі. Валить дим. Дядя Коля кричить все сильніше і сильніше. Павлік лізе за друзями, але Сашина голова застрягла в відрі, і той ніяк не може дати йому руку.

Снігуронька (ошаліло).
Санта, Санта, та ж зроби шось! Хочу з Пааавліком!!! Хочу ту-уут!..

Дядя Коля (відрубаючись). Ні фіга собі новорічні ельфи..

Гасне світло.



АКТ ТРЕТІЙ
КАРТИНА ДРУГА

Та сама квартира. Світла немає, але як і раніше мерехтить ялинка, наповнюючи кімнату загадковими тінями. На балконі порожньо.
Біля вікна стоять Бебесик і Санта Клаус та дивляться в небо.

Санта-Клаус. Ну що, Бебесик, здається, і тобі пора!

Бебесик. Гав!

Санта-Клаус. О-о… От мозок поміняли і розмовляти розвчився…

Бебесик. Ррр-вввав! Ні! Фу бля. Не развчився. Я готов. Давай, заводь!

Санта Клаус (нахиляється до Бебесика).
Ти тільки… звані єслі чьо. Да?..

Здається, що Бебесик посміхається та плавно хитає головою. Санта Клаус крехтить й накручує ключик, пришпандьорений прямо під хвостом у Бебесика. Бебесик взмиває в повітря. Спочатку просто вгору. А потім, роблячи останній віраж, та обертаючись, маше Санті. На задньому фоні, з під ялинки, прямо по курсу за Сантіною спиною то виринають, то зникають два голих тіла Павліка і Снігуроньки. Всі нечемні місця цензурно закрито спиною Санти.

Бебесик. Прощавайте, зємлянє!

Санта Клаус. Прощавай, бебесик!

Бебесик вилітає з балкону та торпедою уноситься у відкритий космос, залишаючи за собою срібний сяючий слід.
Санта, позіхаючи, дивиться на сплячого мордою в олів’є Дядю Колю та щолкає пальцями. Дядя Коля зникає.

Санта Клаус. Краще спати у ванні, на полотенцях. А то тут..

Санта Клаус підморгує та зкосу дивиться на зайнятих один одним молодят під ялинкою. Червоніє, відвертається, скидає з себе кожух, чоботи, штани, залишається в яскравих червоних трусах з ластами в руках та знов говорить до невидимої аудиторії.

Санта Клаус (розводить ластами та ступає на пентаграму).
Ось така от *уйня, малята!..
Всі люди чогось хочуть, але вміють не так вже й багацько. Багато з них взагалі не вміють мріяти. Багато не вміють кохати. Але з всіма цими покидьками іноді буває надзвичайно весело! То ж тоже скажу вам бон-вояж, звалюю я туди, там де тепло, і можна пірнати у прозору солену воду разом з дельфінами. Нє помінайтє ліххооом!

Санта Клаус зщезає у світовій щілині, пентаграма гасне.
Гасне світло.

АКТ ТРЕТІЙ
КАРТИНА ТРЕТЯ

Зимовий засніжений ліс. Невидимий глядач просувається повз притрушені снігом ялинки, під ногами скрипить, великі шмати снігу скочуються на землю з гілок. Гілки поступово розступаються в сторони.

Яскраве сонячне світло. Пісчаний пляж. Чути плеск хвиль. Видно море. Горизонт. З іншого боку на відстані десяти кроків все вкрито кригою. На шматі червоно-зелено-жовтого покривала, дивлячись в море, сидять три постаті у трусах. Поруч, забуксувавши в пісок стоять санчата, у оленів в ротах якісь яскраві квіточки. Від компанії в обидва боки тягнуться струйки диму.

Джамін. От казав я, що в Лапландії не так хрєново, як кажецця. А він мені Ібіца, Ібіца!

Саша (посміхається та пересипає пісок з долоні в долоню).
Та нехай сидить тепер на своїй Ібіці. Мені й тут по-пріколу. Я канєша в шокє, що лід розтанув, але з ким не буває.

Сєрьожа. А шо будемо робити, як новий рік настане?

Джамін. А нема у теплих странах нового року!

Саша. А шо є?.

Джамін. Ну..
Принаймні, музика..

Починає звучати музика.

Live if you want to live
(Rastaman vibration, yeah! Positive!)
That's what we got to give!
(I'n'I vibration yeah! Positive)
Got to have a good vibe!
(Iyaman Iration, yeah! Irie ites!)
Wo-wo-ooh!
(Positive vibration, yeah! Positive!)

If you get down and you quarrel everyday,
You're saying prayers to the devils, I say. Wo-oh-ooh!
Why not help one another on the way?
Make it much easier. (Just a little bit easier)

Say you just can't live that negative way,
If you know what I mean;
Make way for the positive day,
'Cause it's news (new day) - news and days -
New time (new time), and if it's a new feelin' (new feelin'), yeah! -
Said it's a new sign (new sign):
Oh, what a new day!

Pickin' up?
Are you pickin' up now?
Jah love - Jah love (protect us);
Jah love - Jah love (protect us);
Jah love - Jah love (protect us).



Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии и выставлять оценки!
Вы можете зарегистрироваться здесь или нажав на кнопочку двери в правом верхнем углу!

Просмотров: 1925
     2008-01-13 14:25    Тайлер

спасибо всем кто выдержал и прочитал это до конца. Песик-Бебесик уже долетел до Марса).
    


     2008-01-15 00:18    Тайлер

Р-ррррр! Песик-Бебсик засмучений, що ніхто нічого не каже..
Думав, що получицця весело..
    

     2008-01-17 10:57    petrukdryg

не дочитав... у підеревянського круче... і міфологічні потвори якісь реалістичні.
    

     2008-01-17 21:29    Тайлер

да.. у мну есь такое подозрение что впадло читать).
а ваще еси читать по ролям.. то ниЧо),
мы просто пробовали.
а Поддревлянский)) ну куда мну до него. этот выгон родился намного быстрее, за два вечера, из-за нескольких прогулюющихся по парку собак. И усе.)
    

     2008-02-01 01:08    кеззин

а теперь тоже самое и на русском!)
    

     2008-02-01 19:59    Тайлер

а Песика-Бебесика как назвать? Собака-Барабака как то нудно..)
    

 © 2005 Елена и Дмитрий Монаковы

Rambler's Top100